ТЕРМІНОЛОГІЯ

А  Б  В  Г  Ґ  Д   Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь  Ю  Я

Коли особу можна визнати авторому твору: коротка відповідь - одразу. Це пояснюється нормою про момент виникнення прав та презумпцію авторства, встановленою у статті 9 Закону України “Про авторське право і суміжні права”:

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками ґрунтується на п’яти основних принципах:

1. посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, відомостей;
2. дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
3. надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну діяльність;
4. контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
5. об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Порушеннями академічної доброчесності вважаються, серед іншого, фабрикація, фальсифікація, академічний плагіат і тягнуть за собою відповідальність, що визначається відповідними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти. 

Терміни дії авторського права на території інших держав визначені їх внутрішнім законодавством, проте мінімальна вимога до терміну відповідно до Бернської конвенції становить час життя автора і 50 років, без урахування окремих випадків.

Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію — це ініціатива, що спрямована на зміцнення співпраці між науковими установами, підтримку дослідницьких ініціатив та демократизацію доступу до наукової інформації.

Безперервне публікування (continuous publishing) — це процес, при якому статті та інші наукові матеріали публікуються в міру їх готовності, а не чекають на вихід повного випуску журналу. Це дозволяє швидше доводити результати досліджень до наукової спільноти та громадськості, покращуючи доступ до нових знань і прискорюючи науковий прогрес.

Бібліометрія — це наукова дисципліна, що займається кількісним аналізом наукової літератури та інформаційних потоків. Вона використовує математичні та статистичні методи для вимірювання та оцінки публікаційної діяльності, цитування та інших аспектів наукової комунікації. Метою бібліометрії є аналіз і оцінка впливу наукових досліджень, виявлення тенденцій і закономірностей у розвитку науки.

Основні аспекти бібліометрії:

• аналіз цитувань
• імпакт-фактор журналів
• індекс Хірша
• аналіз співавторства
• аналіз ключових слів
• бібліографічні бази даних
• візуалізація даних

Бібліометрія допомагає оцінювати наукові досягнення, виявляти ключові напрями досліджень, а також визначати ефективність наукової діяльності окремих дослідників, установ та країн.

Біла книга — це термін, запропонований Міністерством цифрової трансформації України в рамках реалізації Дорожньої карти з регулювання штучного інтелекту в Україні. Мета створення - ознайомлення бізнесу із підходом, термінами та етапами регулювання штучного інтелекту (ШІ) на етапі його впровадження.

Біоетика — це галузь етики, яка вивчає етичні аспекти, пов'язані з медичними, біологічними та біомедичними дослідженнями і практикою.

Бронзова модель відкритого доступу (Bronze OA) — це журнали, які можна читати безкоштовно в Інтернеті, але не мають ліцензії – вони зазвичай недоступні для повторного використання.

Відомості про авторів — це розділ або частина наукової публікації, яка містить інформацію про людей або колектив, які здійснили дослідження, написали статтю або іншу академічну роботу. 

Правильне та повне надання відомостей про авторів у наукових статтях має ключове значення з кількох причин:

Галюцинація системи ШІ (AI Hallucination) — це неправильні або оманливі результати, які генерують моделі штучного інтелекту. Ці помилки можуть бути спричинені різними факторами, зокрема недостатньою кількістю навчальних даних, неправильними припущеннями, зробленими моделлю, або упередженнями в даних, що використовуються для навчання моделі.

Генеративний ШІ (Generative AI) — це система ШІ, яка, використовуючи генеративні моделі, навчені на великих обсягах даних, здатна створювати новий, оригінальний контент (тексти, зображення, аудіо- та відеоматеріали). Прикладами систем генеративного ШІ є ChatGPT, Copilot, Claude, Gemini, Midjourney, DALL-E, Stable Diffusion та інші.

Гібридна модель відкритого доступу (Hybrid OA) — це модель, що передбачає розповсюдження журналу за підпискою, де видавець дозволяє авторам платити, щоб окремі статті були відкритими. Відрізняється від журналу Gold OA тим, що бібліотека (або інший передплатник) усе ще платить за підписку на журнал, тому фактично видавцю платять двічі за статтю, один раз через підписку, а другий через APC, щоб зробити статтю OA.

Датасет — це збірка (сукупність) даних, які використовуються для навчання та тестування алгоритмів і моделей системи ШІ.

Декларація Блетчлі — це міжнародна декларація, що має на меті розробку єдиного підходу до  управління ризиками штучного інтелекту та розвиток міжнародного співробітництва в цій сфері.

Діамантова модель відкритого доступу (Diamond/Platinum OA) — це модель, за якої журнали публікуються у відкритому доступі, але не стягують APC. Вони фінансуються установами, рекламою, філантропією тощо. 

Європейський сервер публікацій (https://www.epo.org/searching-for- patents/technical/publication-server.html) – є юридично визнаним авторитетним джерелом патентних заявок і патентних специфікацій, опублікованих ЄПВ, оновлюється щотижня та надає безкоштовний онлайн-доступ до всіх європейських патентних документів.

За допомогою Європейського сервера публікацій можна:

Зелена модель  відкритого доступу (Green OA) — це модель, що передбачає самоархівування статей у сховищах – попереднє або післядруковане.

Змішаний доступ (Hybrid Access) — поєднує відкритий і закритий доступ: частина статей доступна безкоштовно, а інша частина — лише за підпискою. Авторські права визначаються етикою видання, можуть належати як авторам, так і редакції.

Золота модель відкритого доступу (Gold OA) — це модель, в якій видавець робить доступ до статей на веб-сайті журналу за ліцензією Creative Commons або подібною. Авторський гонорар за публікацію (APC) зазвичай сплачує автор (або інший спонсор).

Індекс Гірша (h-index) — це наукометричний показник, що є кількісною характеристикою продуктивності вченого. Містить в собі число публікацій автора та кількість цитування цих публікацій.

Наприклад, якщо у Вас є 4 статті, кожна з яких процитована 4 рази, Ваш індекс Гірша буде 4. Якщо у Вас є 6 статей, 4 з яких процитовані по 4 рази кожна; п'ята — 3 раза, а шоста — 2, Ваш h-індекс буде 4. Проблема для вітчизняних (українських)  вчених — різне написання прізвища та імені латиницею. В такому разі, не всі статті враховуються, а тільки ті, що мають однакову транслітерацію. Як наслідок – Ваш індекс Гірша може бути нижчий, ніж він має бути. Важливо об’єднувати профілі, якщо їх декілька, щоб не втрачати цитування

Індексація наукової статті — це процес відправлення метаданих до провідних баз даних та наукових бібліотек. Активна індексація допомагає підвищити рівень цитування роботи та її перегляди.

У світі все можна виміряти в цифрах, наприклад, високий статус бізнесмена показує кількість підписаних контрактів і кількість нулів на його банківських картах.
Успіх вченого ж показує кількість проіндексованих робіт, а також кількість цитат на ці публікації.

Не нехтуйте індексацією, так як це важливий показник для науковця. Життя статті після опублікування тут

Індивідуальна освітня траєкторія здобувача вищої освіти — це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача вищої освіти, що ґрунтується на виборі здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів.

У вищій освіті індивідуальна освітня траєкторія включає, зокрема, послідовність здобуття освітніх кваліфікацій, академічну мобільність, визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти тощо.

Ключові слова — це найбільш значущі слова для опису теми дослідження. Ключові слова використовуються як терміни при пошуку в базах даних, оскільки БД не можуть обробляти цілі пошукові фрази так, як це роблять Google або Yahoo. Важливо, щоб ключові слова не були розпливчастими, а використовували прямі, описові терміни. Ключові слова не обов’язково мають бути словами, які найчастіше зустрічаються у вашій статті, натомість вони повинні давати читачеві миттєве уявлення про предметну область і сферу дослідження.

Поради щодо написання ключових слів:

Компонування напівпровідникових виробів (компонування) — це сукупність пов’язаних зображень, певним чином зафіксованих або закодованих, які становлять тривимірну конфігурацію шарів, з яких складається напівпровідниковий виріб та в яких кожне зображення містить конфігурацію або частину конфігурації напівпровідникового виробу на будь-якій стадії його виготовлення.

Ліцензії Creative Commons — це види ліцензій в сфері авторського права.

Людський капітал — це сукупність знань, навичок, досвіду, здібностей і компетенцій, якими володіють люди та які можуть бути використані для створення економічної цінності. Це один із ключових ресурсів, який впливає на продуктивність і конкурентоспроможність як окремих осіб, так і організацій чи цілих країн.

Марракеський договір — це документ, який є частиною зводу міжнародних договорів з авторського права, адміністративні функції щодо якого виконує Всесвітня організація інтелектуальної власності, що покликаний спростити доступ людей з вадами зору та обмеженим сприйняттям друкованої інформації до обʼєктів, що захищені авторським правом.

Моделі корисності (Utility models) — це спеціальні правові інструменти захисту інноваційних технічних рішень, які є менш радикальними або новаторськими порівняно з винаходами, але все ж мають певну новизну та корисність. Модель корисності є менш суворою формою патентного захисту, що дозволяє захистити технічні вдосконалення або незначні зміни у відомих виробах, пристроях чи процесах.

Мозаїчний плагіат — це процес взяття тексту з кількох різних джерел (які можуть включати попередні роботи автора) і додавання в рукопис для створення враження нового тексту.

Монографія — це наукова робота одного чи декількох авторів, присвячена одній темі. В монографії систематизують знання та досвід авторів, підводять результати тривалої дослідницької роботи. Видання такої публікації є важливим етапом в кар’єрі науковця. Якщо монографія індексується світовими наукометричними базами даних Scopus чи Web of Science, то це впливає на розповсюдження та видимість роботи, підвищує можливість цитування та рейтинг автора.

Як видати монографію з індексацією Scopus, ви можете дізнатися за посиланням.

Надлишкова публікація — це ситуація, коли дослідник(и) або автор(и) публікують однакові або майже ідентичні результати дослідження в кількох наукових статтях чи інших виданнях без обґрунтованої необхідності. Це може статися з метою штучного збільшення кількості публікацій, підвищення імпакт-фактора журналу або підвищення авторського рейтингу, але при цьому не приносить нових наукових відкриттів або внеску в наукову спільноту. Надлишкова публікація є формою наукового маркетингу, яка може призвести до розподілу ресурсів, перенасичення наукового ландшафту або навіть порушення наукової етики. Вона також може впливати на якість наукових метрик, таких як імпакт-фактор та індекс цитування, роблячи їх менш репрезентативними і надійними.

Назва або заголовок статті — це коротка фраза чи рядок, який ідентифікує та описує зміст наукової статті. Правильно підібраний заголовок значно підвищує видимість статті у пошукових системах та полегшує знаходження її читачами, що врешті решт приводить до збільшення читацької аудиторії та росту цитування. Заголовок має бути описовим і уникати жаргону, каламбурів та сарказму.

Наукова стаття — це вид наукової публікації, який описує дослідження,  присвячене одній темі. Наукова стаття є  найбільш поширеним способом публікації наукових результатів. Це є продукт діяльності науковця, який оприлюднює результати його досліджень в наукових журналах, що мають відповідати певним умовам, наприклад, входити до переліку спеціалізованих фахових видань (ВАК України), чи до складу наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science та ін.). Наявність публікацій у вигляді наукових статей є обов’язковою умовою для захисту дисертацій.

Науковий агент — це аналітик, професіонал в області наукометрії, що діє в інтересах і за дорученням вченого. Науковий агент вирішує завдання підвищення видимості і просування наукового контенту вченого світовою науковою спільнотою.

Науковий ландшафт — це образний термін, який використовується для опису сукупності наукових досліджень, ідей, вчених, наукових установ, публікацій та інших елементів, які складають наукове середовище в певній галузі знань або науковій дисципліні. Він може охоплювати як національний, так і міжнародний рівні. Науковий ландшафт є динамічним і постійно змінюється під впливом нових досліджень, технологій, відкриттів та суспільних потреб. Він відображає стан розвитку науки в певній галузі та її потенціал для майбутнього росту та інновацій.

Науковий маркетинг — це стратегічне використання маркетингових підходів та інструментів для просування та популяризації наукових досліджень, продуктів або послуг серед наукової спільноти, університетських груп, індустрії або інших зацікавлених сторін. Основна мета наукового маркетингу полягає в тому, щоб забезпечити ефективну комунікацію, залучення уваги та зацікавлення аудиторії до конкретних наукових продуктів чи ідей.

Науково-дослідні роботи (НДР) — це фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на отримання нових знань і наукових відкриттів. Один з етапів НДДКР.

Наукометричні бази даних – це бази даних наукових публікацій, що мають інструменти оцінювання наукометричних показників.

Науковий журнал – це періодичне видання, в якому на основі експертної оцінки (рецензії) публікуються результати теоретичних та прикладних досліджень, призначене для наукових, педагогічних працівників та здобувачів освіти, а також широкому колу читачів.

Наукова етика – це встановлені та визнані науковою спільнотою норми поведінки, правила етичної поведінки вчених в сфері наукової та дослідницької діяльності, норми та правила поведінки авторів, рецензентів, редакцій наукових видань.

Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) — це державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, яка здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

НДДКР — це абревіатура, що розшифровується як науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Це комплекс заходів, спрямованих на розробку нових технологій, продуктів або процесів шляхом проведення наукових досліджень і конструкторських розробок. НДДКР є ключовим етапом у створенні інновацій та розвитку нових рішень у різних галузях.

Небюджетна конкурсна пропозиція — це пропозиція навчального закладу, яка передбачає прийом на місця, що фінансуються за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб (контрактні місця). Вступники, які не отримали бюджетні місця, можуть бути зараховані на небюджетні. Кількість таких місць визначається самим навчальним закладом і може варіюватися.

Неперіодичні видання — це книги наукового чи навчального характеру, що мають ідентифікатор ISBN: монографії, підручники, навчальні посібники, навіть збірки наукових праць.

Неправдиве авторство – це включення до складу авторського колективу наукової роботи осіб, що не вносили свій вклад в наукову роботу, дослідження тощо.

Плагіат — Комітет з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE) дає таке визначення плагіату: "Коли хтось представляє чужу роботу (дані, слова або теорії) так, ніби вони є його/її власними, без належного посилання на авторство".

Плата за опублікування статті (Article Processing Charge) — форма оплати, за якою автор сплачує за публікацію після прийняття статті.

Плата за подання статті (Manuscript submission fee) — форма оплати, за якою журнали стягують оплату одразу на етапі подання статті до розгляду, але це не гарантує прийняття рукопису. Cтатті може бути відмовлено на етапі рецензування, в такому випадку, кошти не повертаються.

Плата за рецензування (Submission Fee) — оплата, яка сплачується після того, як редактори підтвердять відповідність статті вимогам журналу, але перед рецензуванням. Cтатті може бути відмовлено на етапі рецензування, в такому випадку кошти не повертаються.

Повідомлення про оновлення - вирази занепокоєння (ВЗ) по-різному використовувалися як "повідомлення про оновлення", щоб позначити серйозні невирішені проблеми під час подальшого розслідування, або як "повідомлення про результати", коли є занепокоєння щодо публікації, але переконливі докази надійності публікації отримати неможливо.

Примітки - Останнім часом відбувся розвиток у сфері внесення змін після публікації – примітки. Примітки, як правило, використовувалися до статей, де журнал/видавець має визнати або пояснити ситуацію, а інший тип поправки не підходить. Примітки можуть мати форму "сповіщення про попередження", щоб підтвердити, що щодо статті було висловлено занепокоєння, але результат ще не доступний або може зайняти деякий час. Однак примітки також можна використовувати як "повідомлення про результати", щоб висвітлити питання, які мають відношення до тлумачення твору читачами, але не відповідають критеріям для виправлення, ВЗ або відкликання.

 

Все ще не зроблено висновок щодо того чи потрібно використовувати примітки або вирази занепокоєння, або і те і те, ми бачимо різнорідність їх використання з точки зору технічних міркувань і ресурсів. Але слід заохочувати будь-які експерименти та інновації, щоб пришвидшити проблеми виправлення після публікації.

Подвійне сліпе рецензування — це процес рецензування, при якому рецензент не знає авторів статті, а автори - рецензента. Кількість рецензентів визначається процесом та обирається редакцією самостійно.

Політика біоетики — це набір принципів, норм, законів та регуляцій, які визначаються на рівні держави, міжнародних організацій або інших установ з метою регулювання питань, пов'язаних із біоетикою. Політика біоетики може включати в себе законодавство щодо медичних досліджень та клінічних випробувань, правила етичного поводження з пацієнтами та донорами, регулювання використання та експериментування з живими організмами, а також правила етичного використання біомедичної технології та генної інженерії. Політика біоетики спрямована на захист прав та благополуччя осіб, що можуть бути піддані впливу наукових досліджень та медичної практики, а також на забезпечення етичної та відповідальної практики у сфері біології та медицини.

Ретракція статті — це механізм для виправлення вашої опублікованої статті та попередження читачів про публікації, які містять серйозно помилкові або некоректні дані, а також відомості про те, що на їхні висновки не можна покладатися.
Підставою ретракції слугують грубі порушення правових, публікаційних та етичних норм.

Рецензія — це оцінка твору, зазвичай критична. В науковій публіцистиці — експертний аналіз, оцінка змісту рукопису, якості та цінності наукової роботи. Рецензія надається провідним фахівцем — рецензентом в науковій області рукопису, який має достатній рівень знань та практичний досвід для надання оцінки.

Ключові моменти процесу рецензування:

1. Процес рецензування значною мірою залежить від довіри та бажання участі наукової спільноти та вимагає, щоб усі учасники поводилися відповідально та етично.
2. Журнали зобов’язані забезпечувати прозору політику рецензування, а рецензенти зобов’язані проводити рецензування етично та підзвітно.
3. Чітка комунікація між журналом і рецензентами має важливе значення для забезпечення послідовного, справедливого та своєчасного рецензування.
4. Для цілей цих рекомендацій рецензування відноситься до рецензій, наданих до рукописів, поданих до журналів, але також може включати рецензії для інших платформ і застосовуватися до публічних коментарів, які можуть відбуватися до або після публікації.
5. Рецензування інших матеріалів, таких як препринти, гранти, книги, матеріали конференцій, зареєстровані звіти (попередньо зареєстровані протоколи) або дані, матиме подібну основну етичну основу, але процес буде відрізнятися залежно від вихідного матеріалу та типу рецензування.
6. Модель експертної оцінки також впливатиме на елементи процесу.

Роялті — це платежі за користування, котрі «ліцензіат» сплачує «ліцензіару» (продавцю ліцензії, патенту) за поточне користування активами, найчастіше правами інтелектуальної власності. Роялті, як правило, виплачуються у відсотках від суми валового або чистого продажу, отриманої від використання активу або як фіксована ціна за одиницю проданого товару.

Рукопис статті — це текстовий документ, який містить опис наукового дослідження або роботи, призначений для подання на розгляд у науковий журнал або конференцію. Рукопис статті зазвичай включає в себе такі розділи, як вступ, методологію, результати, обговорення та висновки. Крім того, в рукописі можуть також міститися розділи, що висвітлюють літературний огляд, обґрунтування дослідження, а також додаткові матеріали, які допомагають розумінню дослідження. Рукопис має відповідати вимогам журналу або конференції, до яких він подається (вимоги до форматування, стилю та цитування джерел). Також важливо дотримуватися етичних стандартів публікацій, уникати плагіату та надавати всю необхідну інформацію.

Самоплагіат або переробка тексту — це надмірне повторне використання власної роботи (наприклад, тексту, даних і зображень), включаючи текст, перекладений з іншої мови, як правило, без належного цитування.

Самоцитування — це використання автором або науковим виданням посилань на власні роботи.

Семантичний пошук (semantic search) — це метод пошуку в Інтернеті, який розуміє не тільки окремі слова, а й їхні значення та зв'язки між ними. Замість того, щоб просто знаходити точні слова, які ви вводите, семантичний пошук намагається розуміти ваш запит та шукати відповіді, які можуть бути пов'язані смислово. Це допомагає забезпечити більш точні та корисні результати пошуку.

Симпозіум — це конференція, на якій зустрічаються дослідники з певної галузі, щоб представити та обговорити свою роботу.

Система генеративного ШІ (АІ system) — це різновид систем ШІ, який, використовуючи генеративні моделі, здатен генерувати новий, унікальний контент (тексти, зображення, аудіо- та відеоматеріали). Прикладами систем генеративного ШІ є ChatGPT, Copilot, Bard, Gemini, Midjourney, DALL-E, Stable Diffusion та інші.

Система ШІ (АІ system) — це машинна система, яка на основі отриманих вхідних даних робить висновок щодо того, як генерувати результати (як-от прогнозування, створення контенту, надання рекомендацій або рішень), які можуть впливати на фізичне або віртуальне середовище. Різні системи ШІ відрізняються за рівнем автономності (можливості працювати без втручання людини) та адаптивності (можливості бути гнучким і підлаштовуватися під середовище) після застосування.

Сінгапурська заява про добросовісність в дослідженнях — це нерозпорядчий документ, розроблений в ході 2-ї Всесвітньої конференції з сумлінності в дослідженнях, що проводилася в Сінгапурі з 21 по 24 липня 2010 р, в якості глобального керівництва для відповідального проведення досліджень. Відповідно до заяви дослідження мають грунтуватись на чотирьох основних принципах: чесність у всьому, що пов’язано з дослідженнями; відкритість ходу і результатів дослідження для зовнішнього контролю; дотримання норм професійної етики та шанобливе ставлення до колег; кваліфіковане проведення дослідження в інтересах всіх тих, кого воно може зачіпати.

Університет — це багатопрофільний заклад вищої освіти, що охоплює велику кількість програм.

Управління публікаціями — це процес планування публікацій задля забезпечення необхідної їх кількості в установлені терміни, відведені на  підготовку дисертацій, підбір видань, оформлення відповідно до їх вимог, контроль за публікаційними процесами. Кінцевим етапом управління публікаціями  є формування портфелю опублікованих статей, монографій, тощо  для представлення в спеціалізовану раду та подальшого просування через світові ресурси.

Фабрикація — це вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

Фальсифікація — це свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Фіксована конкурсна пропозиція — це пропозиція навчального закладу, яка передбачає фіксовану кількість бюджетних місць для певної категорії вступників (наприклад, для осіб з пільгами). Вступники, що підпадають під цю категорію, конкурують між собою за ці місця. Зарахування здійснюється лише на конкретну спеціальність, і кількість таких місць не може бути змінена.

Цитата — це інформація, яка ідентифікує книгу чи статтю. Цитати в роботі мають бути надані в стандартному форматі (наприклад, MLA, APA, Chicago або CSE), залежно від дисципліни, у якій написана стаття. Зазвичай цитата на книгу містить автора, назву, місце видання, видавництво та дату публікації; цитата на статтю включає автора, назву статті, назву періодичного видання, том, сторінку (сторінки) і дату публікації.

Цитування публікації — це кількість разів, коли публікація була процитована іншими публікаціями в базі даних. Цитовані публікації можуть бути будь-якого типу, наприклад, статті, розділи, препринти або монографії.

Цифровий контент — це будь-які відомості чи дані в електронній (цифровій) формі, що містять об’єкти авторського права та/або суміжних прав і можуть зберігатися та/або поширюватися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп’ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет.

Чатбот (Chatbot) — це програма, створена для імітації людської розмови за допомогою текстових або голосових команд.

Широка конкурсна пропозиція — це сукупність усіх відкритих конкурсних пропозицій на певну галузь знань, спеціальність та форму здобуття освіти.

Штучний інтелект — це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

Accepted date (дата прийняття) — це дата, коли стаття прийнята для публікації в журналі після рецензування.

AI-input — це будь-які об’єкти та інформація, які використовуються для розробки системи ШІ та її подальшого функціонування, включаючи знання, моделі, алгоритми, комп'ютерні програми, датасети, промпти тощо.

AI-output — це об’єкт, що згенерований у результаті функціонування системи ШІ (на основі AI-input та закладених алгоритмів) без безпосередньої участі людини в утворенні цього об’єкта.

Altmetric Attention Score — це зважений підрахунок усієї уваги в Інтернеті, яку Altmetric виявив для окремого дослідницького продукту. Сюди входять згадки в документах державної політики та посилання у Вікіпедії, головних новинах, соціальних мережах, блогах тощо.

APA (American Psychological Association) — це стиль цитування, який зазвичай використовується в соціальних науках для оформлення статей і посилань. Стиль цитування описаний у "Посібнику з оформлення публікацій Американської психологічної асоціації".

APC — це плата за публікацію.

Artificial Intelligence Act (AI Act) — це нормативний акт Європейського Союзу, метою якого є запровадження спільної для країн ЄС нормативно-правової бази для функціонування систем штучного інтелекту для класифікації та регулювання програм штучного інтелекту на основі їхнього потенційного ризику. Сфера дії акту охоплює всі типи штучного інтелекту.

Central Discovery Index (CDI) — це централізований індекс, який забезпечує об'єднаний доступ до різноманітних академічних ресурсів через бібліотечні системи. CDI інтегрує дані з різних джерел, таких як електронні журнали, бази даних та інші ресурси, полегшуючи пошук і доступ до інформації через єдину платформу.

CiteScore — це показник журналу в базі даних Scopus, характеризує середню кількість цитат, отриманих кожним документом. Необхідний для оцінки рейтингу журналу в базі даних Scopus.

Clarivate — це глобальна компанія, яка надає аналітичні дані та послуги для дослідників, наукових установ, урядових організацій, корпорацій та інших організацій. Clarivate спеціалізується на аналізі наукових даних, патентній інформації, управлінні інтелектуальною власністю та іншими послугами, що сприяють науково-дослідній діяльності та інноваціям. 

Значення Clarivate:

• Підтримка наукових досліджень: Забезпечує доступ до надійних наукових даних, що є основою для проведення високоякісних досліджень.
• Оцінка наукового впливу: Допомагає науковцям, установам та фінансовим організаціям оцінювати та покращувати свою наукову діяльність.
• Захист інтелектуальної власності: Підтримує процес патентування та управління інтелектуальною власністю, що є важливим для інноваційної діяльності.

Clarivate є ключовим гравцем у сфері наукової інформації та аналітики, сприяючи розвитку науки та технологій по всьому світу.

CLOCKSS — це міжнародний проект, спрямований на створення архіву закритого доступу для збереження "осиротілих" цифрових публікацій з усіх дисциплін у локальних репозиторіях.
CLOCKSS зосереджується на збереженні цифрових ресурсів, що перебувають під загрозою остаточної втрати через кілька типів "тригерних подій", наприклад, закриття журналу, закриття видавця, недоступність попередніх випусків або катастрофічний збій у роботі сайтів видавництв. CLOCKSS гарантує, що цифрові публікації, на які вплинули тригерні події, залишаться доступними через бібліотеку Единбурзького університету або через власний онлайн-репозитарій CLOCKSS.

COPE — це комітет з етики публікацій. Для Видавця бути членом COPE — це не лише великий престиж, але й жорсткі умови та високі обов’язки та зобов’язання дотримуватися найвищих стандартів етики публікації та застосовувати ці принципи в своїй видавничій діяльності.

Cover letter або Cупровідний лист — це документ, який супроводжує наукову публікацію при поданні її на розгляд до наукового журналу або конференції. Він містить короткий опис статті, пояснення її важливості та оригінальності,  а також іншу важливу інформацію, що може допомогти редакції чи оргкомітету у вирішенні щодо прийняття статті для публікації. Цей документ дозволяє авторам статей встановити контакт з редакцією та надати додаткову інформацію про свою роботу.

Creative Commons CC BY — це міжнародна публічна ліцензія на використання об'єктів авторського права.

Crossref — це ресурс, який об'єднує видавців наукових публікацій: журналів, монографій, збірників матеріалів конференцій та ін.

Завдяки цій платформі вчені можуть знайти для себе дослідження у своїй галузі, тим самим прискорити пошук: статей, дисертацій, монографій та ін., а також скористатися функціоналом вимоги для оформлення популярних стандартів джерел. Crossref є одним з найбільших в Світі реєстраційних агентств DOI.

Crossref Open Funder Registry — це відкритий реєстр, створений для ідентифікації та уніфікації назв організацій, що фінансують наукові дослідження. Ця система надає унікальні ідентифікатори для кожного фінансуючого органу, що полегшує їхню ідентифікацію в наукових публікаціях та інших дослідницьких документах. Реєстр підтримується організацією Crossref і використовується видавцями, дослідницькими установами та авторами для забезпечення точності та консистентності даних про фінансування. Завдяки інтеграції з іншими системами, Crossref Open Funder Registry сприяє прозорості наукових досліджень і спрощує процес відстеження джерел фінансування.

Dataverse — це відкрита платформа для управління та зберігання наукових даних, яка надає дослідникам можливість зберігати, організовувати, публікувати та ділитися даними, полегшуючи їх доступ та повторне використання. Платформа підтримує створення та управління наборів даних, дозволяючи групувати дані за проектами або темами для зручного доступу та організації. Dataverse забезпечує можливість надання детальних метаданих для полегшення пошуку та аналізу даних, а також підтримує призначення DOI для наборів даних, що сприяє їх цитуванню та інтеграції з науковими публікаціями. Платформа включає інструменти для управління доступом і правами користувачів, забезпечуючи контроль над тим, хто може переглядати або завантажувати дані. Dataverse також підтримує імпорт і експорт даних у різних форматах, що полегшує інтеграцію з іншими системами і платформами.

DataCite — це міжнародна некомерційна організація, яка забезпечує унікальні ідентифікатори для наукових даних та інших результатів досліджень, відомі як DOI (Digital Object Identifiers). DataCite надає інфраструктуру для ідентифікації, цитування та поширення наукових даних, що сприяє їх доступності та повторному використанню. Організація також інтегрується з іншими системами, такими як ORCID і ROR, що дозволяє ефективно відстежувати наукові результати та забезпечує стандартизацію управління науковими даними на глобальному рівні.

DEPATISnet (https://www.dpma.de/english/search/depatisnet/) — це база  даних Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини для онлайн пошуку патентних публікацій з усього світу. Є однією з найбільших  безкоштовних патентних баз даних. Вона включає внутрішній  електронний архів документів відомства DEPATIS (німецька патентно інформаційна система), також DEPATISnet надає архів документів з  понад 100 мільйонами записів даних приблизно з 100 країн. Зокрема,  Австрія (з 1920 року), Швейцарія (з 1888 року), Китай (з 1985 року),  Німеччина (з 1877 року), Франція (з 1920 року) та ін. 

Майже 85% записів доступні безпосередньо у форматі PDF. DEPATISnet пропонує інтерфейс користувача німецькою та англійською  мовами, надає такі режими пошуку:  

Простий: пошук за номером публікації, іменами власників  і винахідників, назвою або ключовими словами. 

Базовий: режим для тих, хто має невеликий досвід пошуку, має простий  у використанні інтуїтивно зрозумілий інтерфейс пошуку. Розширений: дозволяє шукати в різних пошукових полях і комбінувати  вибрані поля відповідно до ваших потреб. 

Експерт: експертний режим рекомендується для користувачів, які мають  досвід патентного пошуку. Цей режим дозволяє створювати більш  складні пошукові запити. 

Ikofax: режим IKOFAX підходить для користувачів, які мають знання  синтаксису IKOFAX і системи баз даних DEPATIS, пропонує найбільш  гнучкі можливості пошуку, оскільки користувачі можуть  використовувати поля, вкладення, логічні оператори, оператори  скорочення тощо. 

З березня 2023 року для користувачів бази даних DEPATISnet пошуковий текст публікацій японською, китайською та корейською  мовами доступний у перекладі англійською мовою. Переклади  здійснюються за допомогою WIPO Translate, інструменту машинного  перекладу на основі штучного інтелекту. Функція полегшує й прискорює  пошук.

DOI — це цифровий ідентифікатор статті, який дозволяє не губити цитування на неї, оскільки неправильне написання імені автора, назви статті або журналу часто стають цьому причиною. Журнали, які використовують DOI, зазвичай, вказують їх разом з метаданими статті та навіть вказують, як цитувати цю статтю. Цей ідентифікатор є обов’язковим атрибутом статті, не лише відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України, що стосуються Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, але й наукометричних баз даних.

Dryad — це платформа для зберігання та обміну науковими даними, яка спеціалізується на інтеграції даних з науковими публікаціями, забезпечуючи їх відкритий доступ і довготривале зберігання. Dryad надає унікальні DOI для кожного набору даних, що полегшує точне цитування та доступ до даних. Платформа підтримує політику відкритого доступу, дозволяючи безкоштовне використання даних і сприяючи їх повторному використанню. Dryad також використовує ROR (Research Organization Registry) для ідентифікації фінансових організацій, що підтримують дослідження, забезпечуючи точність і уніфікацію інформації про фінансування. Платформа включає механізми перевірки даних для забезпечення їх якості та відповідності вимогам публікацій, а також забезпечує захист і довготривале зберігання даних.

EPUB (Electronic Publication) — це формат електронних книг, розроблений для стандартизації представлення книг у цифровому вигляді. Формат EPUB дозволяє створювати гнучкі та адаптовані до різних пристроїв електронні книги. Офіційною організацією, що визначає стандарти для формату EPUB, є Міжнародний форум електронних книг (IDPF, International Digital Publishing Forum).

ESPACENET (https://worldwide.espacenet.com/patent/search) — інформаційний ресурс Європейського патентного відомства надає безоплатний доступ до інформації про винаходи та технічні розробки з 1782 року до сьогодні та містить дані про понад 150 мільйонів патентних документів з усього світу. ЄПВ надає користувачам високоякісні онлайнові патентні дані з понад 80 різних країн. Бази даних ЄПВ оновлюються щоразу, коли доступна нова інформація. Дані додаються до бази даних одразу після їх отримання від національних патентних відомств.
Є кілька варіантів пошуку:

• Розумний пошук поєднує кілька функцій в одному, простому у використанні полі пошуку. Просто введіть свої терміни, і пошукова система спробує «вгадати», що ви маєте на увазі. Таким чином, ви можете зосередитися на звуженні результатів пошуку та усунути неоднозначність, якщо необхідно, ввівши додаткові терміни. Розумний пошук також розуміє мову контекстних запитів (CQL).
• Розширений пошук є найкращим варіантом, якщо ви хочете вести пошук в бібліографічних даних і рефераті і комбінувати різні терміни пошуку.
• Пошук за класифікацією є правильним варіантом, якщо ви зацікавлені в пошуку всіх патентних публікацій у певній технічній галузі. Такий варіант пошуку використовується здебільшого професіоналами. Звикання до нього може зайняти деякий час та, зазвичай, воно варте
  зусиль.

Нещодавно відбулося оновлення інтерфейсу БД, але доступною залишається і попередня пошукова версія.

Ex Libris — це глобальна компанія, яка спеціалізується на розробці програмного забезпечення для бібліотек, академічних і дослідницьких установ. Вона пропонує рішення для управління бібліотечними ресурсами, відкритого доступу, дослідницьких даних і електронних ресурсів, включаючи такі продукти, як Alma, Primo, Leganto та Esploro. Компанія є частиною Clarivate і відома своїм акцентом на забезпеченні ефективності та підвищенні видимості дослідницьких і навчальних матеріалів.

Field Citation Ratio (FCR) — це показник, що показує відносну ефективність цитування публікації порівняно з аналогічними за віком статтями в її предметній області. Значення понад 1,0-1,5 вказує на вищий за середній рівень цитування, визначений за кодом предметної області FoR та роком публікації. FCR розраховується для всіх публікацій у Dimensions, яким щонайменше 2 роки і які були опубліковані у 2000 році або пізніше.

Figshare — це онлайн-платформа для зберігання, управління та публікації наукових даних і результатів досліджень. Вона дозволяє дослідникам завантажувати, зберігати та ділитися різноманітними типами наукового контенту, включаючи статті, дані, зображення, відео та презентації. Figshare підтримує відкритий доступ, надаючи користувачам можливість робити свої дослідження публічно доступними, а також отримувати цифрові об'єкти ідентифікаторів (DOI) для їх публікацій, що полегшує цитування та відстеження впливу роботи. Платформа також інтегрується з іншими науковими системами та інструментами, підтримуючи стандарти відкритої науки.

FoR (Field of Research) — це код, який визначає конкретну предметну область дослідження, до якої належить наукова робота. Ця класифікація використовується для категоризації досліджень за галузями, що допомагає уніфікувати та систематизувати наукові дані для порівняння в межах однієї дисципліни. FoR-коди використовуються, наприклад, у рейтингах наукового впливу (як-от Field Citation Ratio) для більш точного порівняння робіт у межах однієї сфери знань.

Free Charge (Безкоштовно) — плата з авторів не стягується. Це можуть бути журнали відкритого доступу, які мають спонсорів або інші джерела фінансування або журнали закритого доступу (скоріш за все, авторське право передається журналу).

Generalist Repository Ecosystem Initiative (GREI) — це ініціатива Національного інституту здоров'я США (NIH), спрямована на створення єдиної та узгодженої інфраструктури для загальнодоступних репозиторіїв наукових даних. GREI об'єднує різні загальнодоступні репозиторії з метою покращення доступу, обміну та управління науковими даними, надаючи дослідникам можливість зберігати та ділитися даними в стандартизованому форматі. Ініціатива також сприяє розвитку загальних можливостей і стандартів, таких як підтримка авторських і фінансових ідентифікаторів, з метою покращення прозорості та повторного використання даних. GREI допомагає дослідникам, фінансованим NIH, ефективніше знаходити та використовувати наукові дані, створюючи зручну та інтегровану екосистему для зберігання і пошуку даних.

Global Innovation Index (Глобальний інноваційний індекс, GII) — це щорічний рейтинг, що оцінює інноваційний потенціал країн на основі понад 80 показників, серед яких інституції, людський капітал, технології, інфраструктура та бізнес-розвиток.  

Google Patents (https://patents.google.com/) — це безкоштовна платформа  від Google, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу. Google Patents індексує понад 120 мільйонів патентів і патентних заявок  повним текстом від близько 100 патентних відомств світу. 

Розширений пошук дозволяє здійснювати пошук по таких критеріях як  автор, назва, номер патенту, дата. Пошукова система використовує  спеціальну технологію розпізнавання тексту на фотографіях, яка  дозволяє здійснювати пошук навіть по тексту на відсканованих  патентах.

Google Scholar — це безкоштовна пошукова система, яка підтримує всі матеріали, розміщені в мережі Інтернет, що відповідають формату наукової статті. Є репозиторієм, в якому розміщуються всі наукові статті, опубліковані в журналах. Додаткові критерії відбору відсутні. Наукометричні показники — індекс Хірша.
Профіль у Google Scholar — це зручний спосіб для вчених представити свої наукові публікації та підвищити рейтинг свого ВНЗ.
ПЕРЕВАГИ: 
1. Поліпшення видимості та цитованості публікацій. 
2. Моніторинг цитування. Це дозволяє вченим відстежувати, хто цитує їх публікації, і як це часто відбувається. 
3. Зручність створення списку публікацій. Це дозволяє вченим створювати список своїх публікацій, який може бути легко оновлений. 
4. Збереження досліджень в одному місці, що зручно для швидкого їх пошуку та використання.

Як додати статті до профілю на Google Scholar

Global Dossier (https://globaldossier.uspto.gov/#/) — це набір бізнес-послуг,  що розробляються відомствами IP5 (USPTO, EPO, JPO, KIPO та SIPO). Вони надають зацікавленим користувачам інтелектуальної власності  безкоштовний, безпечний і єдиний доступ до інформаційного досьє всіх  заявок, що охоплюються сімействами та подаються до патентних  відомств, які беруть участь в цьому проєкті. 

За допомогою Global Dossier можна: 

• отримати безкоштовний доступ у режимі реального часу до  інформації про патентні заявки з відомств-учасників в одному місці;
• здійснити машинний переклад іноземних патентних документів. 

Global Dossier пропонує переклад англійською мовою повідомлень/  документів китайською, японською та корейською мовами. 

Global Dossier доступне також через Європейський патентний реєстр.

HUDERIA (Human Rights, Democracy, and the Rule of Law Impact Assessment) — це пілотний проект Ради Європи, що має на меті створити єдиний підхід для виявлення, аналізу, оцінки впливу систем штучного інтелекту на права людини, демократію та верховенство права. 

ILS (Integrated Library System) — це термін, який означає інтегровану бібліотечну систему. Це програмне забезпечення, що об'єднує різні функції бібліотечного управління в одному комплексі, включаючи каталогізацію, управління обліком, обробку запитів, а також надання послуг користувачам. ILS автоматизує багато процесів бібліотеки, що спрощує управління ресурсами і покращує обслуговування користувачів.

InvenioRDM (Invenio Research Data Management) — це відкрита платформа для управління науковими даними, розроблена для задоволення потреб дослідницьких установ, бібліотек та архівів. Платформа забезпечує можливості для зберігання, організації, публікації та обміну науковими даними та іншими видами контенту. InvenioRDM побудована на основі Invenio, потужної модульної системи для управління цифровими репозиторіями, і підтримує інтеграцію з різними стандартами та інструментами, такими як DOI, ORCID та ROR. Платформа дозволяє користувачам створювати інституційні репозиторії, керувати метаданими, а також забезпечує функції для пошуку, збереження і спільного використання даних у відповідності з вимогами відкритої науки.

ISBN — це унікальний номер неперіодичного видання та є обов'язковою його складовою. Формується з 13 цифр: коду країни походження, коду видавця, унікального коду видання та контрольної цифри. ISBN номер присвоюється окремо для кожного формату видання: друкований, pdf, epub. Існує Міжнародне агентство ISBN, що координує основні ідентифікатори книг в світі, які видаються регіональними агентствами.

В Україні видається Книжковою палатою України, вартість за один ISBN можна побачити на сайті Книжкової палати України.

ISSN — це унікальний номер періодичного або серійного видання та є його обов'язковою складовою. Формується з 8 цифр: коду назви видання та контрольної цифри. ISSN номер присвоюється всім видам тривалого та періодичного інформування: від газет та журналів до  сайтів та баз даних. Існує  Міжнародне агентство ISBN, що координує основні ідентифікатори періодичних видань в світі, які видаються регіональними агентствами.

В Україні видається Книжковою палатою України, вартість за один ISSN можна побачити на сайті Книжкової палати України.

Large Language Models (LLM) — це клас штучних інтелектуальних систем, які базуються на глибокому навчанні та машинному навчанні і володіють великою кількістю параметрів, що дозволяє їм засвоювати та генерувати людськоподібний текст.

LOCKSS — це дослідницьке програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, яке забезпечує надійне однорангове цифрове збереження. 
LOCKSS є постачальником технологій і рішень для цифрового збереження загального призначення та основою портфоліо цифрових бібліотек Stanford Libraries.

MedsPaL (https://www.medspal.org) — це база даних (БД) з відкритим  доступом, створена The Medicines Patent Pool – організацією  громадського здоров’я, яка здійснює свою діяльність за підтримки ООН  з метою розширення доступу до препаратів для лікування ВІЛ, гепатиту,  туберкульозу тощо.  

У БД представлена інформація про права інтелектуальної власності на  лікарські препарати, що входять до Орієнтовного переліку життєво  необхідних лікарських засобів, розробленого ВООЗ.  

БД охоплює понад 10 500 національних патентних заявок на  135 пріоритетних лікарських засобів (260 рецептур) у більш ніж 130  країнах. 

БД дозволяє шукати інформацію про патенти та ліцензії за країною,  назвами ліків і захворюваннями; здійснювати пошук за номерами  патентів, назвою продукту, іменем заявника, статусом патенту або будь якою комбінацією; інтерактивна мапа містить детальну інформацію про  заявку та посилання на додаткову інформацію; у разі підписання ліцензії на певний лікарський засіб – детальну інформацію про ліцензійну угоду. БД формується та оновлюється через: автоматизовані канали даних  Європейського патентного відомства (ЄПВ); отримання інформації  безпосередньо від національних і регіональних патентних відомств,  у тому числі через угоди про співпрацю з деякими з цих відомств; звіти  про відповідні іноземні заявки та гранти, які вимагаються деякими  патентними відомствами.

National Information Standards Organization (NISO) — це некомерційна організація, яка розробляє, впроваджує та підтримує технічні стандарти, що полегшують створення, зберігання, обробку, зберігання та обмін інформацією. Ці стандарти використовуються в бібліотеках, наукових і видавничих організаціях, а також у суміжних інформаційних середовищах.

National Institutes of Health (NIH) — це провідна медична дослідницька агенція США, що є частиною Департаменту охорони здоров'я та соціальних служб. NIH фінансує і проводить дослідження з метою розуміння біомедичних наук, покращення здоров'я, запобігання захворюванням, та розробки нових методів лікування. Організація складається з 27 інститутів і центрів, кожен з яких зосереджується на певних областях медицини та охорони здоров'я, таких як рак, серцево-судинні захворювання, неврологія та інфекційні хвороби. NIH підтримує дослідження не лише в своїх лабораторіях, але й через гранти та контракти з університетами, лікарнями та іншими дослідницькими установами по всьому світу.

Online Computer Library Center (OCLC) — це міжнародна кооперативна організація, яка надає послуги та продукти для бібліотек усього світу. Вона відома своїми інноваційними рішеннями для каталогізації, управління ресурсами, бібліотечної автоматизації та обміну даними між бібліотеками. Одним із найвідоміших продуктів OCLC є WorldCat, найбільший у світі бібліографічний каталог, який дозволяє бібліотекам обмінюватися інформацією про свої колекції та надавати доступ до ресурсів для користувачів по всьому світу.

OpenAIRE — це європейська інфраструктура для відкритого доступу до наукових публікацій, даних та інших результатів досліджень. Вона сприяє розвитку відкритої науки, забезпечуючи підтримку та інструменти для публікації, зберігання і поширення наукових знань. OpenAIRE надає дослідникам, установам і фінансуючим організаціям можливість відповідати вимогам відкритого доступу, збираючи та індексуючи наукові результати з різних джерел, включаючи репозиторії, журнали та національні архіви. Платформа також пропонує сервіси для моніторингу та аналізу наукових даних, а також підтримує інтеграцію з іншими інструментами для управління дослідженнями та звітності.

Open Access (OA, відкритий доступ) — це видавнича модель наукової комунікації, яка робить дослідницьку інформацію доступною для читачів безкоштовно, на відміну від традиційної моделі, у якій читачі отримують доступ до наукової інформації, сплачуючи підписку. 

Публікація вважається «open access», якщо немає фінансових, юридичних чи технічних перешкод для доступу до неї, тобто коли будь-хто може читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати інформацію або використовувати її в навчанні чи будь-яким іншим способом у рамках юридичних угод. 

Однією з найважливіших переваг відкритого доступу є те, що він збільшує видимість і повторне використання результатів академічних досліджень.

Open Discovery Initiative (ODI) — це ініціатива, розроблена Національною організацією стандартів інформації (NISO), яка рекомендує кращі практики для впровадження інструментів попередньо індексованого пошуку, що полегшує прозорий та неупереджений доступ до інформації для бібліотек, видавців та постачальників послуг. 

Open Funder Registry (OFR) — це система для ідентифікації та реєстрації фінансових організацій, яка надає унікальні ідентифікатори для фондів, що фінансують наукові дослідження. OFR забезпечує централізований реєстр фінансових організацій, полегшуючи їх ідентифікацію і сприяючи уніфікації даних про фінансування в наукових публікаціях та інших дослідницьких документах. Платформа підтримує відкритий доступ до інформації про фінансування, що сприяє прозорості та спрощує відстеження джерел фінансування. OFR також інтегрується з іншими системами управління даними, що дозволяє автоматизувати процеси і підвищувати ефективність управління інформацією про фінансові організації.

Open ILS Initiative — це програма, впроваджена Національною організацією інформаційних стандартів (NISO), спрямована на розробку стандартів та рекомендацій для забезпечення відкритої взаємодії та інтероперабельності бібліотечних інформаційних систем (ILS). Ініціатива передбачає участь різних зацікавлених сторін, включаючи бібліотеки, постачальників технологій та контенту, з метою створення більш прозорої та узгодженої інфраструктури для обміну інформацією та забезпечення кращого доступу до ресурсів.

Open Infrastructure Circle (OIC) — це ініціатива Creative Commons для отримання щорічної або багаторічної підтримки від фондів, корпорацій і окремих осіб для основних операцій та ліцензійної інфраструктури.

Open Science (OS) (Відкрита наука) — це підхід до наукових досліджень, що передбачає відкритий доступ до всіх етапів наукового процесу. Це включає відкритий доступ до публікацій, даних, методів, програмного забезпечення, матеріалів, рецензій і навіть процесу самого дослідження. Основна мета відкритої науки — підвищити прозорість, відтворюваність, доступність та співпрацю в науковому співтоваристві, що сприяє швидшому поширенню знань і інновацій.

Open Science Framework (OSF) — це безкоштовна відкрита платформа для управління дослідницькими проєктами, яка підтримує організацію, зберігання та обмін даними, протоколами, матеріалами та результатами досліджень. OSF забезпечує інструменти для спільної роботи над проєктами, документування процесу дослідження і публікації результатів, а також надає можливість отримання цифрових об'єктних ідентифікаторів (DOI) для наукових даних, сприяючи відкритій науці та доступності результатів.

Open Journal Systems (OJS) – це це система управління веб-сайтом наукових журналів, яка дозволяє видавцям з мінімальними фінансовими витратами розгортати повнофункціональні журнальні сервери, які обслуговують повний “цикл життя” наукових журналів, і за своєю потужністю і функціональністю не поступаються аналогам видавничих монополій.

ORCID iD — це міжнародно визнаний ідентифікаційний номер, який пов'язує дослідників з їхніми науковими результатами, унікально асоціюючи їх з публікаціями, наборами даних та програмним забезпеченням, незалежно від зміни імені, варіацій написання імені або зміни інституційної приналежності.

Pat-INFORMED (https://www.wipo.int/patinformed/) — це пошукова система  та база даних з відкритим доступом, що надає інформацію про ключові  патенти на ліки. Ввівши МНН (міжнародну непатентовану назву)  лікарського засобу у базі даних Pat-INFORMED, можна отримати  відповідну інформацію про його патентний статус у певній країні.  

Наразі Pat-INFORMED містить інформацію про понад 14 000  індивідуальних патентів на 600 сімейств патентів і 160 окремих  продуктів. Обсяг бази даних охоплює ліки в шести терапевтичних  областях (ВІЛ/СНІД, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет,  гепатит С, онкологія, захворювання органів дихання), а також низку  інших запатентованих продуктів, що належать до Списку основних  лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

Pat-INFORMED – це ініціатива ВОІВ, Міжнародної федерації  виробників та асоціацій фармацевтичних препаратів (IFPMA) і 20  провідних біофармацевтичних компаній, що займаються дослідженнями.

Patent Quality through Artificial Intelligencе (PQAI) (https://projectpq.ai) — платформа з відкритим вихідним кодом. Ініціатива була розпочата у  2018 році компанією AT&T та Georgia Intellectual Property Alliance і має  на меті надати користувачам інструменти для пошуку патентної  документації за допомогою штучного інтелекту.  

PQAI використовує бази даних з 11 мільйонами патентів та  опублікованих патентних заявок США, за винятком тих, що стосуються  хімічних і біотехнологічних областей. 

На створений користувачем запит база даних надає 10 найбільш  відповідних результатів, тобто інструмент звужує діапазон до  найближчих, найрелевантніших результатів.

PatentGuru (https://www.patentguru.com/) — глобальна патентна база  даних (БД) для пошуку та аналізу патентних документів, яка  використовує найсучасніші інструменти, хмарні обчислення, обробку  природної мови і штучний інтелект (ШI).  

БД PatentGuru охоплює патентні документи від патентних відомств з  усього світу, з повними текстами та PDF-документами (зокрема США та  ЄПВ). Окремі патентні документи також містять посилання на БД  USPTO, EPO та Global Dossier для більш зручного ознайомлення з ними. 

Дані в БД оновлюються щодня. PatentGuru містить понад 1 мільярд  патентних документів та понад 5 мільйонів примірників непатентної  літератури.  

Пошук у БД можливий англійською та китайською мовами. Є кілька  варіантів доступу до контенту БД PatentGuru – безкоштовний та  платний з такими опціями: 

• Гість – безкоштовний доступ без реєстрації 
• Базовий – безкоштовний доступ після реєстрації. Надає більше  можливостей при проведенні пошуку, використанні, аналізу та  збереженні даних. 
• Стандартний – платний доступ  
• Преміум – платний доступ 

При безоплатному використанні (з реєстрацією та без неї) існує ліміт на  пошук та відображення результату, а саме: обмежується кількість запитів на  день.  

Порівняльний аналіз безкоштовних та платних варіантів доступу  можливий за посиланням: https://www.patentguru.com/pricing#table PatentGuru пропонує кілька варіантів пошуку: простий пошук,  розширений пошук, семантичний пошук, синтаксичний пошук, пошук за  Міжнародною патентною класифікацією. Також можливий пошук Guru,  де користувачеві пропонуються відповідні ключові слова, щоб  допомогти розширити пошук. 

БД містить персоналізовані інструменти, що дозволяють зберігати,  відстежувати, фільтрувати та сортувати будь-які результати пошуку. Для  ефективного впорядкування знайдених документів PatentGuru дозволяє  позначати один або кілька патентних документів будь-якими мітками.

PATENTSCOPE (https://patentscope.wipo.int/search/en/search.jsf) — база даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), яка містить дані понад 80 національних та регіональних фондів, більше 117 мільйонів патентних документів з усього світу, включно з 4,9 мільйонами опублікованих міжнародних патентних заявок (PCT).
PATENTSCOPE – найповніше джерело даних про патентні заявки, подані відповідно до Договору про патентну кооперацію (PCT). Також база даних надає доступ до непатентної літератури.
PATENTSCOPE має систему багатомовного повнотекстового інформаційного пошуку – англійською, іспанською, французькою, китайською, німецькою, португальською, японською, корейською, арабською, російською мовами.
Система здатна розпізнавати однокореневі слова на більшості мов, що підтримуються.

Можливі декілька варіантів пошуку в PATENTSCOPE:  

• простий  
• розширений  
• комбінація полів 
• перехресне мовне розширення 
• пошук хімічних сполук  

Результати пошуку можна сортувати за релевантністю або за датою  публікації/подання заявки. 

PathOS — це проект програми "Horizon Europe", який має на меті зібрати докази впливу відкритої науки шляхом вивчення шляхів впливу (контекст, ресурси, діяльність, результати, підсумки та наслідки), проведення широкого огляду літератури, вивчення причинно-наслідкових зв'язків та проведення аналізу витрат і вигод практик відкритої науки у вибраних тематичних дослідженнях.

Persistent Identifiers (PID) — це стійкі, унікальні ідентифікатори, які використовуються для однозначного позначення і забезпечення довгострокового доступу до цифрових об'єктів, таких як наукові публікації, дані, автори, організації або інші ресурси. PID залишаються незмінними з часом, навіть якщо сам об'єкт переміщується або змінюється його розташування, що дозволяє надійно посилатися на нього і забезпечувати збереження посилань. Найвідоміші приклади PID включають DOI (Digital Object Identifier) для статей і даних, ORCID для дослідників, і ROR для наукових організацій. Використання PID забезпечує цілісність та відстежуваність наукової інформації, сприяючи відкритості та доступності даних у наукових дослідженнях.

PKP Preservation Network (PN) — це сервіс, розроблений співробітниками PKP (Public Knowledge Project) для цифрового зберігання вмісту архівів наукових журналів, сайти яких побудовані на платформі Open Journal Systems. PKP PN розміщує вміст за допомогою програми LOCKSS, яка пропонує децентралізоване та розподілене збереження. Це дає змогу зберегти журнали, які не є частиною жодної іншої служби цифрового збереження (наприклад, CLOCKSS або Portico), для довгострокового доступу.

Premortem — це метод попереднього аналізу ризиків і потенційних проблем проекту, який допомагає виявити слабкі місця ще на початкових етапах. Уявляючи, що проект уже зазнав невдачі, команда або окремі учасники аналізують, що могло б призвести до такого результату. Цей процес дозволяє заздалегідь виявити і усунути можливі проблеми, підвищуючи тим самим шанси на успіх проекту. Метод Premortem був запропонований когнітивним психологом Гарі Кляйном і активно використовується для запобігання розчаруванням та невдачам у різних сферах діяльності.

Publons — це безкоштовний ресурс Clarivate, в якому вчений може зареєструватися та дізнатися свої показники за Web of Science. При цьому, вчені самі можуть редагувати свій профіль, на відміну від профілю в Scopus, для зміни в якому потрібно робити запити в техпідтримку. Також Publons є платформою для рецензування. Якщо Ви вкажете у себе в профілі, що бажаєте рецензувати (що є престижним для будь-якого вченого, бо це визнання його досвіду наукової діяльності), то Вам будуть надходити запити від журналів з усіх куточків світу. Дізнайтесь як зареєструватися на Publons, щоб перевірити своє цитування в Web of Science.

Quicklinks — це технологія, розроблена компанією Ex Libris (частина Clarivate), яка забезпечує швидкі та безперешкодні посилання на повнотекстові ресурси безпосередньо з результатів пошуку в бібліотечних системах. Ця функція покликана підвищити зручність користування та прискорити доступ до необхідних матеріалів, зменшуючи кількість кроків, які потрібно виконати користувачу для отримання повного тексту документа. Quicklinks інтегрується з системами бібліотечного обслуговування, підтримуючи принципи відкритого доступу та нейтральності контенту.

Relative Citation Ratio (RCR) — це показник відносної ефективності цитування публікації, порівняно з її рівнем цитування з іншими публікаціями в даній галузі досліджень. Значення більше 1,0 свідчить про те, що рівень цитування вище середнього. Галузь дослідження статті визначається за статтями, які були процитовані поряд з нею. RCR розраховується для всіх публікацій у PubMed, яким щонайменше 2 роки.

ResearchGate — це наукова соціальна мережа, яка дозволяє вченим з різних напрямків науки ділитися своїми думками та публікаціями зі своїми колегами по всьому світові. За допомогою ResearchGate вчені знаходять партнерів для проведення сумісних дослідів та отримають більше читачів, а відповідно, і цитування для своїх робіт. Перевагою цієї мережі є можливість копіювати повні тексти кількох десятків мільйонів наукових статей, навіть, тих, які публікуються в підписних журналах (зазвичай, автори підписних статей розміщують їх в закритому доступі, але цих авторів можна попросити подивитися такі публікації, написавши їм). Як почати працювати з ResearchGate та додати в цю мережу свої публікації.

ROR (Research Organization Registry) — це глобальний реєстр науково-дослідних організацій, розроблений для забезпечення відкритого ідентифікатора, який може бути використаний для уніфікованої ідентифікації установ у науковій екосистемі. Його дані доступні для всіх користувачів безкоштовно, що робить його важливим інструментом для глобального наукового співтовариства.

ROR ID — це унікальний ідентифікатор, призначений для кожної науково-дослідної організації, зареєстрованої в Research Organization Registry (ROR). Цей ідентифікатор використовується для уніфікованої ідентифікації наукових установ у базах даних, наукових публікаціях, проєктах та інших формах академічної взаємодії.

ROR ID є частиною глобальної ініціативи для полегшення збору, збереження та аналізу даних про наукові організації, дозволяючи дослідникам і організаціям більш точно відслідковувати свою наукову діяльність та співпрацювати на міжнародному рівні.

SciELO (Scientific Electronic Library Online) — це електронна бібліотека наукових журналів з відкритим доступом, яка підтримує публікації та розповсюдження наукових досліджень переважно з країн Латинської Америки та Іберійського півострова (Бразилія, Мексика, Португалія, Іспанія). Платформа сприяє відкритій науці, впроваджуючи такі практики, як обмін даними, використання DOI та ORCID, а також підтримує публікацію препринтів і безперервне публікування.

ScienceDirect — це один з ресурсів Elsevier. Є однією з найбільших онлайн колекцій наукових досліджень. Ресурс стане в нагоді для пошуку літератури для Вашого дослідження. Є функція пошуку за ключовими словами з можливістю обрати тематику, тип публікації (наукова стаття, книга тощо), модель публікації (закритий чи відкритий доступ) та багато іншого.

Scopus — це міжнародна база даних, в якій розміщуються наукові публікації журналів, що пройшли відбір за критеріями БД. Scopus — інструмент для відстеження цитованості статей та індекса Хірша вченого. Для використання повного фунціоналу потрібне оформлення платної підписки, безкоштовна версія надає обмежені можливості роботи.

SEO (пошукова оптимізація) — це процес оптимізації веб-контенту таким чином, щоб його можна було легко знайти в пошукових системах. Для наукових статей важливо застосовувати SEO, щоб вони з'являлися при релевантному пошуку в таких пошукових системах, як Google або Google Scholar.

SJR (SCImago Journal Rank) — це показник журналу в базі даних Scopus, оцінює виважену кількість цитат. При цьому цитування в журналі з вузької тематики дослідження має більшу вагу, ніж в іншому журналі, з більш широкої тематики. Наприклад, якщо стаття присвячена ядерній фізиці та публікується в журналі з ядерної фізики, ваговий коефіцієнт буде вищим, ніж якщо ця ж стаття публікується в мультидисциплінарному журналі. Необхідний для оцінки рейтингу журналу в SCImago Journal Rank.

SNIP (The Source-Normalized Impact Per Paper) — це показник, який вимірює кількість цитувань, отриманих статтями в журналі, порівняно з очікуваною кількістю цитувань для даної предметної області, використовуючи дані Scopus. SNIP публікується двічі на рік і розглядає трирічний період.

STEM — це абревіатура від Science, Technology, Engineering і Mathematics.

StrainInfo — це науковий сервіс, який надає доступ до даних про мікроорганізми та культури клітин, зокрема інформацію про їхні штами, культивування та пов’язані з ними метадані. Створений для забезпечення уніфікованого доступу до різноманітних ресурсів, що містять інформацію про мікроорганізми, StrainInfo дозволяє дослідникам здійснювати пошук ідентифікаторів штамів і переглядати дані, пов'язані з їхніми біологічними характеристиками. Платформа підтримує реєстрацію унікальних цифрових об'єктів ідентифікаторів (DOI) для кожного штаму, що полегшує пошук і інтеграцію цих даних у наукові дослідження. StrainInfo підтримується різними консорціумами та науковими інститутами, такими як Leibniz Institute DSMZ, і сприяє співпраці між дослідниками у сфері мікробіології.

SureChEMBL (https://www.surechembl.org) — це один із ресурсів  Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI), що містить  хімічні сполуки, які відібрані з повних текстів, зображень і вкладень  патентних документів. БД щоденно поповнюється та оновлюється  автоматично. Джерелом безперервного автоматизованого процесу  вилучення, розпізнавання та аналізу текстів і зображень є бази основних  чотирьох патентних відомства – ВОІВ, ЄПВ, США, Японії. 

БД SureChEMBL містить інформацію про понад 14 мільйонів різних  сполук, що відібрана із понад 24 мільйонів патентних документів від  1970 року до сьогодні.  

Ключовою відмінністю даної бази від інших баз у вільному доступі  є швидкість анотування та індексування хімічних структур, вилучених  з нових патентних документів. 

The Lens (https://www.lens.org/lens/search/patent/structured) – онлайн  сервіс патентного пошуку, створений незалежною некомерційною  організацією Cambia, дозволяє вести пошук патентів із США, Європи,  Австралії та ВОІВ. Це база даних патентів і наукової літератури. 

The Lens – база даних із близько 156 мільйонами глобальних патентних  записів понад 225 мільйонами наукових праць, і понад 370 мільйонами  біологічних послідовностей. Це одна з небагатьох баз даних, у яких  можна здійснювати пошук за послідовностями генів. 

Оновлення БД виконуються кожні 2 тижні. 

The Lens має декілька варіантів використання – як безкоштовного, так  і комерційного. Lens пропонує окремим користувачам безкоштовний  професійний робочий простір для громадських і некомерційних цілей.

Vivli —це глобальна платформа для обміну даними клінічних досліджень, яка полегшує доступ до і використання даних для подальших наукових досліджень, забезпечуючи прозорість і сприяючи повторному використанню клінічних даних. Платформа дозволяє дослідникам завантажувати, зберігати та ділитися даними з клінічних випробувань, забезпечуючи безпечний доступ до них через єдиний інтерфейс. Vivli підтримує інструменти для управління доступом до даних, що дозволяє регулювати права на перегляд та використання інформації. Платформа також включає можливість метаданого опису та стандартизації даних, що полегшує їх пошук і інтеграцію з іншими ресурсами. Крім того, Vivli забезпечує механізми для моніторингу використання даних і підтримує співпрацю між дослідниками з різних організацій, сприяючи прозорості досліджень і покращенню якості наукових результатів.

Web of Science — це міжнародна база даних, за допомогою якої здійснюється пошук наукових публікацій, які пройшли рецензування в рейтингових виданнях, що індексуються Web of Science. Для використання повного фунціоналу потрібне оформлення платної підписки, безкоштовна версія надає обмежені можливості роботи. Наукометричні показники – імпакт-фактор, індекс Хірша. 

Webometrics ranking університетів світу, створений ще в 2004 році, затвердився в світі як єдиний визнаний рейтинг, що постійно розвивається та вдосконалюється, навіть незважаючи на наявну критику.  На підтримку його життєздатності свідчить той факт, що усі дійсно найкращі університети світу знаходяться на ТОП-позиціях рейтингу.

WIPO ALERT Database — це адміністрована ВОІВ захищена онлайн платформа, на яку Уповноважені учасники держави-членів ВОІВ можуть завантажувати списки з детальною інформацією про вебсайти та додатки, щодо яких встановлено, що вони, згідно з національними нормами, порушують авторське право.

WIPO INSPIRE (Індекс спеціалізованих звітів про патентну інформацію)  (https://inspire.wipo.int/wipo-inspire) — це платформа,  що забезпечує  безкоштовний доступ до глобального і структурованого огляду  патентних баз даних. 

WIPO INSPIRE служить універсальним джерелом інформації про  комерційні/національні/регіональні патентні бази даних. Інтернет платформа надає патентним відомствам, винахідникам, дослідникам та  підприємцям безкоштовний доступ до комплексних, неупереджених та  структурованих звітів про особливості та охоплення патентних баз даних  та пошукових систем. Цей сервіс дозволяє обрати базу даних, що  найбільше відповідає умовам пошуку як комерційну, так і безкоштовну,  містить ряд ефективних і простих у використанні функцій. Зокрема,  є можливість порівняння функцій декількох патентних баз, доступ до  інтерактивної карти, за допомогою якої користувачі можуть за лічені  секунди зрозуміти, які патентні бази охоплюють ту чи іншу юрисдикцію.  На платформі доступні: інформація щодо звітів ВОІВ про патентний  ландшафт (PLR); патентна аналітика з відкритим вихідним кодом; угоди  про трансфер технологій; управління передачею технологій тощо. 

Щоб скористатися додатковими функціями та послугами сервісу, на  сайті ВОІВ передбачено вхід за допомогою облікового запису.

Zenodo — це відкритий репозиторій, створений для зберігання, публікації та обміну науковими даними, програмним забезпеченням, статтями та іншими науковими матеріалами. Він був заснований у 2013 році в рамках проєкту OpenAIRE і працює під егідою Європейської організації ядерних досліджень (CERN).
Zenodo є важливим інструментом для науковців, які прагнуть забезпечити відкритий доступ до своїх досліджень, підвищити видимість і вплив своїх робіт, а також відповідати сучасним вимогам до збереження та поширення наукових даних.